18November2017

Школа красномовства. Урок 5

  • PDF

       ГОЛОС ОРАТОРА (Продовження, початок тут )

Важлива вимога до публічного мовлення – чіткість артикуляції (вимовляння звуків мови). Дуже часто можна зустріти мовців з «лінивими», «неохайними» органами мовлення: рот, як треба, не відкривається, артикуляція вимагає простору; нижня щелепа, язик, губи активно в’ялі; «в роті каша». Такому оратору слухачі одразу виставлять червону картку. Оратор має бути почутим, і слухачі не повинні докладати для цього зусиль.

Розвивати чіткість артикуляції можна за допомогою скоромовок. Тут головне – чітко промовляти кожен звук, не ковтати їх, як ми часто робимо, говорячи швидко. Промовляйте скоромовки акцентовано, перебільшено чітко, примушуючи активно працювати усі органі мовлення. Тренуйтесь в скоромовках не для того, щоб «скоромовити», а щоб «смачно» вимовляти кожен звук.

Кілька скоромовок у ваш зошит з риторики. Був собі Карпо Карпович Полікарпович та розполукарпився на маленьких полукарпенят. Стоїть піп на копі, копа під попом, піп під ковпаком. Юра ловить рибку ловко, скоро мовить скоромовку: виринає рибка близько, розсипає срібні бризки. Привабливі люди приваблюють привабливих, непривабливі люди не приваблюють нікого.

Для розвитку артикуляційної чіткості практикуйте читання в голос будь-яких текстів, слідкуючи за активністю органів мовлення. Читайте художні тексти – це багата практика у вираженні емоцій. Але уникайте театральності, оратор повинен передавати свої справжні почуття слухачам. Замисліться над зауваженням К. Станіславького: «Хиби дикції виправляються не в мові, а в уяві». Читайте вголос поезію. Ритми поетичних текстів виховують ритми дихання, збуджують нервову систему, активізують інтелектуальну діяльність.

Темпоритм (швидкість мовлення в цілому, швидкість вимовляння окремих слів, паузи) – важлива ознака мовлення. Практика показує, що студенти частіш говорять швидко, без пауз; швидко промовляють слова, не відчуваючи повновагості звуків (ймовірно, швидкий темп життя диктує швидкість мовлення). У такій ситуації слід посилити роботу над артикуляцією, це уповільнить темпоритм.

Важко дати відповідь на запитання «Скільки слів на хвилину треба промовляти?» Це може бути й 100 слів на хвилину, а може й 170, більшість фахівців у своїх порадах дотримується діапазону 120-150 слів на хвилину. Темпоритм залежить від багатьох обставин. Зміст диктує темпоритм. «Доленосне» повідомлення промовляється уповільнено, а щоб передати швидку зміну подій у розповіді, ви будете пришвидшувати темпоритм. Головну думку, ключові слова промовляйте уповільнено, обов’язково виділяйте їх паузами.

Гучність «регулюється» величиною аудиторії. У камерній риторичній ситуації й сила голосу має бути обмеженою, вас почують, а занадто гучний голос у такій ситуації сприйметься як агресивний. У великому приміщенні з великою кількістю слухачів, ваш голос має охопити весь зал. Але й тут не потрібно переходити на крик. Чутність не залежить від гучності. Важливою умовою чутності голосу є його польотність, тобто вміння послати голос на відстань. Для тренування польотності уявіть свій голос м’ячем і м’яко «кидайте» його, уявляючи траєкторію польоту (ваш «м’яч» має долетіти до протилежної стіни аудиторії). Задіюйте у цій вправі руки і все тіло: уявіть м’яч в руці, зробіть разом зі звучанням кидок уявного м’яча. Але тренуючись, не забувайте головного: силою вашого голосу має керувати сила ваших переконань і почуттів.

Діапазон голосу оратора має охоплювати мінімум октаву, чотири звуки вище й чотири звуки нижче «середини» вашого голосу, це убезпечить голос від монотонності. Запам’ятайте: змінюючи, де потрібно силу й висоту голосу, не забувайте, що голос має залишатись вашим власним. Не говоріть чужим голосом!

Кілька вправ для голосу від Філіппа-Ніколя Мело, французького професора вокалу, автора курсу «Знайти свій голос».

1. Робіть зарядку для обличчя. Вимовляєте склади «кью-ікс»: на «кью» губи округляються, а «ікс» вимовляється із широкою посмішкою. Повторюйте вправу 30 разів.

2. 5-10 хвилин на день голосно читайте який-небудь текст, але без приголосних звуків. Приміром, фраза «П'ять вправ, щоб полюбити свій голос» буде звучати: «а а о о у и и і о». Приголосні діють як трамплін, змушуючи голосні звуки вібрувати. Перечитайте той же уривок тексту, цього разу чеканячи приголосні. Голос знайде інтенсивність вібрації й звучання, при цьому не будете стомлюватися, а розуміти вас стануть краще.

3. Стоячи босоніж, спокійно дихайте, надуваючи живіт при кожному вдиху. Повільно переносьте вагу тіла з п'ят на пальці і назад. Продовжуйте із закритими очима. Якщо ваша енергія занадто сконцентрована в зоні голови, заточуватиметеся. Перестаньте контролювати себе й зосередьтеся на стопах. Ця вправа допоможе вам краще розподіляти енергію. Краще «обживетеся» у своєму тілі, і тембр голосу стане багатшим.

 

На останок важливе зауваження. Голос оратора, його інтонація не можуть «жити» окремо від аудиторії, бо визначаються нею. За Бахтіним, правильна інтонація, така, що народжується з єдності оратора та слухачів в оцінках предмета мовлення. Через це інтонація, як і аргументація, є способом «попадання» в дану аудиторію, в систему її цінностей, що дозволяє оратору бути зрозумілим для слухачів, бути переконливим

 

Урок провела

Оксана ЗАЛЮБІВСЬКА,

викладач кафедри філософії і гуманітарних наук

 

Див. урок 1 у дев’ятому — жовтневому числі часопису «Імпульс» за 2011 рік,

          урок 2 у першому — січневому числі за 2012 рік

          урок 3  у десятому — листопадовому числі за 2012 рік

          урок 4  у першому — січневому числі за 2013 рік

 

 

Найбільше читають

 left direction
 right direction