25April2017

Топ новини

Frontpage Slideshow | Copyright © 2006-2011 JoomlaWorks Ltd.

ПРОФЕСОР ВИВІВ ФОРМУЛУ ЖИТТЯ І ЗНАЄ, ЯК ІНТЕЛЕКТ ТРАНСФОРМУВАТИ В ДОЛАРИ

  • PDF

Віталій Огородніков — доктор технічних наук, завідувач кафедри ОМПМ — опору матеріалів та прикладної механіки Вінницького національного технічного університету. Цьогоріч Указом Президента України удостоєний звання «Заслужений діяч науки і техніки».

Освітній портал ПедПРЕСА

Професор ВНТУ Віталій Огородніков — співавтор наукового бестселера «Енергія. Деформації. Руйнація»

Учора, 29 травня Віталій Антонович відзначає 75-річний ювілей

Професор Огородніков створив критерій, який визначає ресурс пластичності металу.

Усе матеріальне кінечне. Вінницький учений уміє достовірно передбачати, які деформації метал може витримати, а які його зруйнують. З високою точністю це можна розрахувати за формулою, яку вивів Віталій Огородніков.

Створена теорія може бути застосована і щодо людини. Величина вичерпування ресурсу здоров’я і фізичного, і психічного логічно розраховується за цією формулою. І відображається на декартовій системі координат. Така собі формула успішного життя. Ψ=… От нема випадковостей у цьому світі!Двадцять третя літера грецької абетки використовується не лише для позначення хвильової функції, але і як символ науки про душу. От вам і квантова механіка!

За виведення цієї формули Віталій Огородніков став доктором технічних наук. Звісно, в застосуванні стосовно металів.

За кожним успішним чоловіком є надійний тил — його Жінка. Про дружину Віталій Антонович розповідає з таким захопленням і зачудуванням, що складається впевнене враження — побралися ось-ось. А вони разом уже понад півстоліття!

З дружиною Тамарою Михайлівною в Єгипті

Розкішний і неймовірний для Сибіру букет білих півоній подарувала юна Тамара Михайлівна своєму чоловікові, котрий щойно (у далекому 1965-му!) отримав червоний диплом інженера-механіка. Тоді ж разом вони, здається, цілком випадково вгледіли на головному корпусі своєї альма-матер — Томського політехнічного інституту оголошення про захист кандидатської дисертації Ігорем Немировським і Гаррі Делем.

Вирішили піти послухати що ж то таке — захист дисертації.

«Слухаємо захист дисертації Гаррі Делем, а він усього на три роки старший мене, слухаємо і нічого не розуміємо! І я однозначно вирішив — працюватиму з цим талановитим науковцем. І хоча уже мав розподіл в інший виш, домігся аби мене перерозподілили на кафедру опору матеріалів Томського політеху до Гаррі Даниловича. А він тоді був просто асистентом, хоча й кандидатом наук. — Розповідає Віталій Антонович. — Вибір наукового Учителя по важливості, як вибір дружини. Помилишся — життя піде криво. Я інтуїтивно обрав генія! І, працюючи з ним, за два роки зробив кандидатську дисертацію».

У 39 років Віталій Огородніков захистив докторську. Гаррі Делі був науковим керівником кандидатської дисертації Огороднікова, а потім і науковим консультантом докторської.

«Я визначаю за пошкодженнями, яка була швидкість автомобіля до зіткнення. Дель при відомій швидкості з’ясовує, які будуть пошкодження, щоб не робити дорогезні краш-тести. Зараз Гаррі Данилович працює у Мюнхені, створив наукову школу, відому у всьому світі. Німеччина дала громадянство завдяки його науковим розробкам».

А Віталій Огородніков, як і Ігор Немировський, згодились їхати працювати у Вінницький філіал Київського політехнічного інституту. Другокурсниця Томського політехнічного інституту стає студенткою вінницького вишу, де працює чоловік.

Доцент Віталій Огородніков проводить лабораторні роботи зі студентами ВПІ — Вінницького політехнічного інституту (аудиторія 1113), 1974 рік

«Чому я зміг створити метод визначення швидкості автомобіля за його обломками? Чому до мене ніхто цього не зробив? У період кризи 90-х, коли держава ученим не платила, коли наука стала незатребуваною, зрозумів, що теорія повинна приносити гроші, теорія нагально повинна стати практикою. Заводи тоді стояли, але автівки їздили. От і вирішив саме тут застосувати свої наробки. Трансформувати інтелект в долари!» — Посміхається учений.

Китайські фахівці судової експертизи Шандуньського Цзяотун Інституту (місто Дзинань), дізнавшись про наукові напрацювання Огороднікова, приїхали до Вінниці зумисне для того, аби зустрітись із українським науковцем. Поспілкувавшись, одразу уклали договір про виконання спільного українсько-китайського проекту щодо визначення швидкості транспортного засобу у момент зіткнення за отриманими ним ушкодженнями.

Китайські науковці Шандуньського інституту судової експертизи та професор Валерій Байков із столичного інституту судових експертиз гостюють на скелястій дачі Огороднікових

На запрошення китайських колег Віталій Антонович їздив до Піднебесної, де знайомив тамтешніх фахівців зі своїми науковими наробками і читав лекції китайським студентам.

Нині професор Огородніков є судовим експертом з обставин ДТП. Ним проведено понад 150 автотехнічних експертиз.

Віталій Огородніков створив наукову школу з проблем деформовності металів при обробці тиском. Опублікував понад 300 наукових робіт. Підготував 17 кандидатів наук та три доктори наук. Вихованці його наукової школи успішно працюють в Канаді, США, Китаї, В’єтнамі, Лаосі, Непалі і, звісно, в багатьох містах України. Віталій Антонович є членом експертної ради ДАК України.

Фахівці з обробки тиском на міжнародній науково-технічній конференції, приуроченій до 65-річного ювілею професора Віталія Огороднікова. Вінниця, ВНТУ, травень 2006 рік
Праворуч Віталія Антоновича (він у першому ряду третій правобіч) — Анатолій Овчінніков, завідувач кафедри Московського технічного університету імені Баумана, іменитий альпініст

Він є членом експертної ради ДАК міністерства освіти і науки України, а також заступником голови спеціалізованої вченої ради.

Під його керівництвом були розроблені технології виготовлення надпровідників, виробів спеціального призначення із ніобія та титану. Окрім того професором Огородніковим налагоджено виробництво надійних залізобетонних контейнерів для збереження радіоактивних відходів.

А починав свій трудовий шлях Віталій Антонович токарем на заводі. В алтайському Усть-Кам’яногірську. Тут, де батько отримав чергове місце служби, закінчив десятирічку. Довше 5 років на одному місці служби батько не затримувався — переводили на інше. Фронтовик Антон Огородніков був військовим контрозвідником легендарного «Смершу».

Командира прикордонної застави Антона Огороднікова війна застала у місті Рені.Тут за три тижні до її початку у сім’ї військового народився син. А ще була старша на рік донечка. Лише справжнісіньке диво, істинна людська доброта і власна самопожертва допомогли молодій мамі евакуюватись в Казахстан і уберегти дітей.

У центрі світлини між двома вчительками найкращий учень третього класу Ізмаїльської школи (Одеська область) Віталій Огородніков

Віталій Антонович з раннього дитинства захопливо ставиться до художньої літератури. Власне читати почав з 4 років. У юності перечитав безліч з англійської, французької і російської класики. Та й його власна доля варта письменницького інтересу. А тим паче журналістського.

Журнал «Шпігель» видрукував статтю про Огороднікових з проекцією на усю Україну 1990-х — «Не так уже й погано вони живуть». Такий висновок зробили німці, коли побували на скелястій дачі професора Огороднікова. Справжнісінький Крим за 18 кілометрів від Вінниці! У час розрухи усе так красиво, раціонально і з любов’ю облаштоване.

«За 30 років ми з дружиною створили своє дачне диво. Виникла ідея про дачу завдяки мисливству — слід десь було утримувати і вигулювати собак. Почали з вольєру, потім баня, потім дачний будиночок, альпінарій. Це усе завдяки дружині — вона головний ідеолог і художник-ландшафіст. Там, де професору потрібні математичні розрахунки, вона проектує інтуїтивно. Вона й спроектувала усі будівлі на дачі, вийшло дуже гармонійно».

Хоча з 14 років Віталій Огородніков ходив у мисливські походи з лайками, традиційними для Сибіру собаками, хоча яскраві спогади про полювання на берегах Іртиша, в передгір'ях Алтаю навіть з роками не тьмяніли, на Вінниччині до полювання повернувся знову ж таки завдяки дружині.

Тамара Михайлівна подарувала чоловікові мисливську рушницю — «вертикалку» ІЖ-12 «Байкал». А серед колег-учених знайшлися фанати курцхаарів — німецької мисливської короткошерстої породи собак. Не забарились подарувати щеня.

Професор-мисливець Огородніков зі своїм вухатим трофеєм

Курцхаар Лотті додала до іміджу професора Огороднікова шарму кінолога — не лише радувала свого господаря на полюванні, а й беручи участь у змаганнях, потрапила в клас «еліта».

Журнал «Свій світ чоловічих захоплень» видрукував статтю про мисливця-кінолога, прихильника класичного тургенєвського полювання — вінницького професора Віталія Огороднікова. Зробивши висновок, що саме завдяки активному відпочинку вчений сягає наукових висот.

Нині професор Огородніков за прикладом своїх сибірських родичів й з ініціативи дружини займається аматорським бджільництвом. Також інноваційно — за фінською технологією.

На своєму нетривіальному городі — альпінарії (бетонні чаші на скелях, наповнені землею), Тамара Михайлівна вирощує те, що треба для бджіл — гречку, фацелію. А з дерев — жовту акацію, з якої найкращий мед у світі.

Уже 36 років Віталій Антонович беззмінний завідувач кафедри опору матеріалів і прикладної механіки ВНТУ. А ніби ж недавно був захист кандидатської дисертації в МАМІ — в Московському автомеханічному інституті, докторської — у Центральному науково-дослідному інституті машинобудування в Москві.

Учасники міжнародної науково-технічної конференції «Теоретичні і прикладні задачі обробки металів тиском та автотехнічних експертиз», присвяченої 70-річчю професора Віталія Огороднікова, Вінниця, ВНТУ, 2011 рік

Ніби зовсім недавно у московському видавництві «Машиностроение» видана монографія «Теорія ковки і штампування» міжнародного авторського колективу, до якого увійшли відомі вчені Великої Британії, Канади, Японії. Одна із глав, присвячена теорії пластичної деформовності, написана професором Огородніковим.

Життя таке безжально швидкоплинне! Таке мінливе!

Але незмінні одвічні цінності.

«Я нікому не читаю повчань. Я просто живу так. Мета життя — учні, сім’я, творчість. Гроші в жодному разі не мають бути метою. Слід боятися їх великої кількості. Грошей повинно бути достатньо, але не з надлишком. Гроші мають страшну, злу руйнівну силу, тому до них слід ставитись дуже обережно. У мене є книжка «Енергія. Деформації. Руйнація». Стосовно ж взаємовідносин грошей і людини дуже часто можна сказати: «Гроші. Деформація. Руйнація».

Ірина ЗЯНЬКО


Найбільше читають

 left direction
 right direction