26September2017

ДЕСАНТ ВНТУ У КИТАЇ

  • PDF

З 12 по 17 жовтня делегація Вінницького національного технічного університету у складі проректора з наукової роботи, професора Сергія Павлова, проректора з науково-педагогічної роботи по організації виховного процесу, доцента Анни Писклярової та завідувача кафедри підготовки менеджерів, професора Олени Мороз перебувала з візитом в Тяньцзінському університеті технологій та Хебейському китайсько-європейському індустріальному парку    

Освітній портал ПедПРЕСА

Інформаційний портал «Моя Вінниця»

Детальніше про поїздку розпитуємо у проректора з наукової роботи ВНТУ, доктора технічних наук, професора Сергія Павлова

— Пане Сергію, останнім часом співпраця Вінницького національного технічного університету із закладами та організаціями КНР почала інтенсивно розвиватися. Які сьогодні напрямки цієї співпраці?

— Наукове та науково-технічна співпраця нашого університету з китайськими ВНЗ та організаціями сьогодні здійснюється в таких напрямах:  виконання спільних наукових програм і проектів; участь науковців університету у виставках, конференціях, семінарах, стажування наукових співробітників, аспірантів і студентів;  запрошення іноземних наукових співробітників для проведення спільних науково-технічних заходів;участь студентів, університетських студентських команд в міжнародних студентських олімпіадах, конференціях.

Нещодавно студентки ВНТУ Ольга Кавуненко та Вікторія Зайкова протягом місяця стажувались в  компанії «SHANDONG VOTSEN NEW ENERGY TECHNOLOGY CO., LTD», де вивчали ефективний маркетинг, комерціалізацію та впровадження нових технологій в народне господарство.

Учені ВНТУ уже багато років мають жваву наукову співпрацю з Чанчунським інститутом точної механіки та оптики, Китайським технологічним парком високих технологій (м. Цзинань), плідно контактують із Шаньдунським транспортним університетом, Хенанським університетом (м. Кайфен), Quli Normal університетом. 

Уже домовлено про відкриття на базі ВНТУ Інституту Конфуція. Сприятиме нам Тяньцзінський університет технологій та Посольство Китаю в Україні.  Основні задачі Інституту Конфуція — вивчення культурної спадщини китайського народу і його мови, поглиблення розуміння народів світу китайської культури; розширення освітнього і культурного обміну, розвитку дружніх відносин.

Успішно розвивалася співпраця з Компанією зовнішньої торгівлі та інформації провінції Шаньдунь щодо освіти. Протягом 10 років компанією направлено на навчання в ВНТУ понад 350 студентів. На жаль, сьогодні, коли почалися військові дії на Сході України, китайські студенти поки утримуються від навчання в Україні. Але є всі підстави, що за допомогою Посольства Китаю в Україні переконаємо в перспективності навчання китайських студентів в українських ВНЗ. І з нового навчального року до нас знову приїдуть китайські студенти.     

— Представників ВНТУ запросили на 60-річний ювілей Хебейського китайсько-європейського індустріального парку. Будь ласка, розкажіть детальніше.

— Це дуже урочиста подія і зорганізована на дуже високому рівні. В 1957 році за допомогою Чехії та Словаччини створена  CangzhouZhongljieвисоко-технологічна індустріальна зона, основними напрямками діяльності якої були машинобудування, текстиль, виготовлення скляних виробів, виноробство тощо. У рамках цього заходу я разом професором Оленою Мороз взяли участь у Міжнародному саміті «The 4th Sino-Czech-Slovak Friendship Farm Foreign Cooperation Summit & 60thAnniversary of the Farm» на базі Індустріальної зони високих технологій «Cangzhou Zhongljie High-techIndustrial Development Zone». Про високий рівень саміту свідчить той факт, що на ньому були присутні 20 послів з країн Європи та Азії.

Слід відзначити, що Україну представляв Посол України в КНР Олег Дьомін, який дуже схвально відізвався про результати нашої співпраці з Китайськими організаціями. 

— В травні цьогоріч разом з ректором ВНТУ, професором Володимиром Грабком Ви були на відкритті китайсько-українського центру новітніх та прикладних інноваційних технологій на базі цього індустріального парку.

— Так, 18 травня делегація нашого університету взяла участь у Церемонії відкриття Китайсько-українського Центру новітніх та прикладних інноваційних технологій на базі науково-технічної компанії  Rensenzeer (Hebeiprovince) New Energy Technology Co., Вінницького національного університету та Українського державного хіміко-технологічного університету. Ми  відвідали виставковий зал Центру нових енергетичних технологій. Науково-технічну компанію  «Rensenzeer (Hebeiprovince) New Energy Technology Co.»  представляв  генеральний директор Лю Ліцзіянь, наш університет — ректор Володимир Грабко та проректор з наукової роботи Сергій Павлов, а Український державний хіміко-технологічний університет (УДХТУ) —  професор Олена Шембель, завідувач науково-дослідної лабораторії хімічних джерел струму.

У рамках науково-технічної співпраці ВНТУ, УДХТУ та компанії «Risenzer Hebei Province New Energy Technology Co» досягнуто домовленості  щодо співпраці в напрямку розвитку  енергозберігаючих технологій на основі використання новітніх технологій у галузі дослідження і побудови альтернативних джерел енергії; розробки оптоелектронних, мікроелектронних і нанотехнологій в галузі створення оптико-електронних засобів, біомедичній оптиці; розробки інформаційно-вимірювальних систем діагностики контролю параметрів літієвих батарей як джерел живлення електромобілями; вживання літієвих батарей в біомедичних оптоелектронних лазерних і мікроелектронних системах.

— Цьогоріч ВНТУ уклав угоди про співпрацю в напрямках освіти та науки з трьома університетами.

— У травні ми уклали угоди з Тяньцзінським  університетом технологій, Хебейським університетом інженерії та Хебейським сільськогосподарським університетом. Нині під час жовтневого візиту  Тяньцзінський  університет технологій відвідала  проректор з науково-педагогічної роботи по організації виховного процесу Анна Писклярова, де взяла участь у Міжнародному форумі  «Collaborative Cooperation of Industry, Education and Research» та зробила доповідь англійською мовою «Cooperation of Education and Industry between VNTU and Chinese University, organizations».

До речі, китайські колеги дуже оцінили високий рівень доповіді та представлених матеріалів. Також проректор Анна Писклярова провела перемовини щодо створення  на базі ВНТУ Інституту Конфуція за підтримки Тяньцзінського університету технологій та за сприяння Посольства Китаю в Україні.

Офіційна зустріч з Президентом Тяньцзінського університету технологій (Tianjin University of Technology), професором Jing Hongyang (другий праворуч)

І вже в четвер 27 жовтня  два викладачі-волонтери  з Китаю приїхали для викладання китайської мови в нашому університеті.

Також, протягом цього візиту я з професором Оленою Мороз зустрівся з Президентом Хебейського університету інженерії Ванг Янжі, де було досягнуто домовленості щодо  виконання спільних наукових програм і проектів, стажування наукових співробітників, аспірантів і студентів, а також створення спільної науково-дослідної лабораторії біомедичної оптики та медичних діагностичних та фізіотерапевтичних систем та приладів разом з кафедрою біомедичної інженерії ВНТУ (завідувач кафедри — доктор технічних наук, професор Сергій Злепко).  

Дуже добрі результати було досягнуто під час зустрічі з проректором Ян Гуоджуном, щодо навчання китайським студентів в нашому університеті за системами 4+0 та 2+2. Вже планується з нового навчального року направити на навчання в наш ВНЗ 200 китайських студентів за спеціальностями «Промислове та цивільне будівництво», «Екологія», «Біомедична інженерія», а також в перспективі «Інформаційно-комунікаційні технології», «Електромеханічні системи автоматизації» тощо. Правда, зараз необхідно оперативно узгодити навчальні плани підготовки.  

— Пане Сергію, у Вас завжди насичена програма поїздки, а що Вам запам’яталося з культурної програми в Китаї?

— У нас з професором Оленою Мороз в цей візит майже не було вільного часу. Але запам’яталася подорож на катері річкою Хайхе та кінна прогулянка містом Тяньцзінь. Неймовірні враження отримали, коли пропливали під колесом огляду «Око Тяньцзіня». Його висота 120 метрів, а розташоване на мосту Tianjin Eye Bridge. З нього можна бачити на відстань 40 км. Щодо самого міста Тяньцзінь – то це домівка пекінської  опери.

Їжа в провінції Хебей нагадує українську, дуже смачна і не дуже гостра. Величезний вибір морепродуктів. Пригощали кілька разів стравою «Качка по-пекінськи», що є в Китаї улюбленою. А, загалом, треба приїхати у Китай та спробувати самому.

Найбільше читають

 left direction
 right direction