26September2017

ЗАПОЧАТКОВАНО ЕЛЕКТРОННУ ЕКОЛОГІЧНУ ЕНЦИКЛОПЕДІЮ ВІННИЧЧИНИ

  • PDF

    
     5 червня в міжнародний День навколишнього середовища завершився перший конкурс з моніторингу стану довкілля серед студентів та учнів нашої області. Подібні екологічні змагання в нашій країні ще ніколи не проводились. Але значущість їх величезна.
     Зініційований конкурс нашим Вінницьким національним технічним університетом спільно з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області.


     Науковці нашого ВНТУ на замовлення Держуправління охорони природи області розробили потужну геоінформаційну систему моніторингу довкілля Вінниччини «Рідна природа». Вона призначалась для управлінських установ, але з часом виникла ідея створити освітню версію системи, тобто такий комплект карт, баз даних і спеціального програмного забезпечення, які можна було б передати в усі школи області. Адже покращання стану довкілля неможливе без підвищення рівня екологічної свідомості, насамперед молоді. Система створена з використанням геоінформаційних технологій, тобто всі інформаційні матеріали прив'язані до географічних об'єктів карти.
     — Натиснули «мишею» на будь-який об'єкт, позначений на карті — і виводиться вся інформація про цей об'єкт, яка є в базі програми, зокрема дані про річки, водосховища, діаграми про стан якості води у водних об'єктах та ґрунтах області. Аналогів такої системи в Україні немає. — Говорить директор Інституту магістратури, аспірантури та докторантури ВНТУ, завідувач кафедри моделювання та моніторингу складних систем,  завідувач НДЛ ЕДЕМ, доктор технічних наук, професор Віталій Мокін. —  Але виникла ідея накопичити детальнішу інформацію про природно-ландшафтні місця області та проблеми нашої Вінниччини. Ми створили спеціальний інструмент, який дозволяє  додати довільні текстові матеріали, фотографії до будь-якого об’єкта карти. Це стало початком накопичення єдиного геоінформаційного банку даних. Маємо карту, де позначені річки, водойми. Ті, хто живе поблизу них, знають і які є мальовничі місця, і які є проблеми. Запропонували їх сфотографувати і за допомогою спеціального редактора приєднати світлини до об’єкта на карті. Приміром, Олександр Боднар з села Озаринці Могилів-Подільського району ідеально виконав ту задумку, яка вкладалась у систему «Рідна природа». Він зробив фото вигину річки в своєму селі, описав цю місцевість і приєднав інформацію до нашої системи. Так Сашко вчинив і з природно-заповідним об’єктом «Протерозойські пісковики». Натискаєте на карті на цей об’єкт, отримуєте енциклопедичну інформацію про пісковики, а також і їх фотографії. Плануємо зібрати інформацію про усі подібні об’єкти, які є у нас в області. Можна сказати, що починаємо створювати власну електронну екологічну енциклопедію нашої області.

     Отож, номінації конкурсу і переможці.
     • «Найкраще інформаційне наповнення». Оцінювався обсяг зібраних інформаційних матеріалів на задану тематику про географічні об'єкти електронної карти області. Обов'язкова вимога до робіт цієї номінації — внесення зібраних інформаційних матеріалів в геоінформаційну систему моніторингу довкілля Вінницької області «Рідна природа».
     Переможною стала робота Олени Громадської, магістрантки екології ВНТУ, про тварини з Червоної книги, які є у Вінницькій області;
        II місце — робота Олега Продана із с. Мазурівка Чернівецького району, учня 11 класу СЗОШ № 1 смт. Чернівці, про проблеми з місцями видалення відходів у Чернівецькому районі;
        III — робота Олени Ободинської, магістрантки екології ВНТУ, про рослини з Червоної книги, які є у Вінницькій області.
     • «Найкраще комплексне дослідження». У цих роботах головна увага надавалась комплексному підходу до аналізу стану складових довкілля. Коли, наприклад, показаний стан флори, фауни та абіотичне (неживе) навколишнє середовище, або що було до забруднення довкілля, а що стало після. Все це ілюструвалось фотографіями з відповідним текстовим описом у вигляді реферату. Інформаційні матеріали рекомендувалось приєднувати до об'єктів карти у системі «Рідна природа».
        I місце здобув «Екологічний атлас Вінницької області» — автор Любов Гавришко, магістрантка екології ВНТУ. Цей атлас (понад два десятки карт про різні складові довкілля) вже розміщений на сайті  Держуправління охорони природи області в розділі «Фотогалерея»;
        II місце — Олександр Боднар з с. Озаринці Могилів-Подільського району, учень Могилів-Подільського монтажно-економічного коледжу, робота про стан довкілля с. Озаринці.
     • «Найкраща комп'ютерна реалізація».
Оцінювались комп'ютерні програми, веб-сайти, комп'ютерні ролики з моделювання тощо, які імітують чи характеризують ті чи інші природні процеси — життєдіяльність тварин, рослин, зміни у неживій природі, стихійні надзвичайні лиха чи екологічні проблеми, притаманні саме Вінницькій області. Також приймались роботи, присвячені шляхам розв’язання екологічних проблем.
        I місце — Іван Пирогівський, студент-заочник ВНТУ з м. Погребище, автор сайту про біопаливо;
        II — сайт про екологічні проблеми Вінниччини (автор Марія Порицька, студентка ВНТУ);
        III — сайт про екологічні проблеми сьогодення (автор Євгеній Києнко-Романюк, учень Вінницької ЗОШ №3).
     Окрім призів від спонсора конкурсу ПП «Джерело», переможці, якщо цьогоріч поступатимуть до ВНТУ на спеціальність 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», отримають додаткові бали на рівні з призерами предметних обласних олімпіад: 1 місце — 4 бали, 2 місце — 3 бали, 3 місце —2 бали.
     Усі конкурсні роботи будуть розміщені на сайті науково-дослідної лабораторії ЕДЕМ http://edem.vstu.vinnica.ua/ протягом червня. На сайті також доступна базова (без зібраних інформаційних матеріалів) версія системи «Рідна природа».

     Конкурсні роботи оцінювало журі, яке склали вчені ВНТУ, фахівці з Держуправління охорони природи області, відомі в Україні та регіоні вчителі та фахівці з геоінформаційних технологій.
     — Суттєвий критерій — соціальна значимість, тобто чи ця робота потрібна широкому колу громадськості, чи вона потрібна суспільству. — Зазначає начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Олена Яворська. — Без перебільшення, кожна робота, яка вже зроблена, і кожна з тих робіт, яка надійде на наступні конкурси, має величезне соціальне значення, адже завдяки створеному інструменту плануємо сформувати систему обміну інформацією між органами державної виконавчої влади і громадськістю про стан довкілля. Це принципово новий спосіб комунікації в питаннях управління природними ресурсами. Одна з найбільших проблем нашого міністерства — замкнутість системи. Є вузьке коло фахівців, які отримують, обробляють інформацію, і є громадськість, якій один раз на рік видають інформаційний продукт під назвою «Національна доповідь про стан довкілля». Те, що ми робимо уже впродовж 10 років з професором Віталієм Мокіним, це якраз намагання вийти з цього зачарованого кола, коли фахівці не можуть змінити стан довкілля, бо їх дуже мало. І коли громадськість не може змінити стан довкілля, тому що у неї дуже мало інформації. Певні, що вслід за цими учнями прийдуть сотні, а то й тисячі небайдужих спостерігачів стану довкілля, які захочуть поділитися своєю інформацією. А вже органи державної виконавчої влади і зокрема наше Держуправління охорони навколишнього природного середовища беруть на себе зобов’язання цю інформацію зберігати у банку даних і враховувати, приймаючи управлінські рішення. Саме в цьому основна значимість і новизна проекту. Це потужний канал інформаційного обміну між владою і громадськістю.

     Перший конкурс з моніторингу стану довкілля завершився. Стартував ІІ конкурс, переможці якого визначатимуться уже у 2009-му, через рік. Тож, юні екологи, чекаємо ваших робіт!

Підпис до фото: Директор Інституту магістратури, аспірантури та докторантури ВНТУ, завідувач кафедри моделювання та моніторингу складних систем,  завідувач НДЛ ЕДЕМ, доктор технічних наук, професор Віталій Мокін і начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Олена Яворська на прес-конференції відповідають на запитання вінницьких журналістів

Найбільше читають

 left direction
 right direction