20November2017

Топ новини

Frontpage Slideshow | Copyright © 2006-2011 JoomlaWorks Ltd.

ХЕБЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНЖЕНЕРІЇ І ВНТУ СТВОРЯТЬ СПІЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР БІОМЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • PDF

Впродовж другої половини травня проректор з наукової роботи Вінницького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор Сергій Павлов перебував з візитом у провінції Хебей (Китай).

Освітній портал ПедПРЕСА

Учені Вінницького національного технічного університету уже багато років мають жваву наукову співпрацю з  китайськими навчальними закладами та організаціями, зокрема,  Чанчунським інститутом точної механіки та оптики, Китайським технологічним парком високих технологій (м. Цзинань), плідно контактують із Шаньдунським університетом, QuliNormal університетом (провінція Шандунь), Тіньцзінським університетом технологій (м.Тяньцзінь), Hebei University of Engineering (м. Хандань), Університетом Agricultural University of Hebei (м. Баодін).

Торік у травні делегація з ВНТУ на чолі з ректором Володимиром Грабком взяла участь у Церемонії відкриття Китайсько-українського Центру новітніх та прикладних інноваційних технологій на базі науково-технічної компанії Rensenzeer (Hebeiprovince) New Energy Technology Co., Ltd, Вінницького національного університету та Українського державного хіміко-технологічного університету.

Наукове та науково-технічна співпраця здійснюється в таких напрямах:

виконання спільних наукових програм і проектів;
стажування наукових співробітників, аспірантів і студентів;
запрошення іноземних наукових співробітників для проведення спільних науково-технічних заходів.

У рамках науково-технічної співпраці ВНТУ, УДХТУ та компанії Rensenzeer (Hebeiprovince) New Energy Technology Co., Ltd наукова співпраця розвивається у напрямку розвитку  енергозберігаючих технологій на основі використання новітніх технологій у галузі дослідження і побудови альтернативних джерел енергії; розробки оптоелектронних, мікроелектронних і нанотехнологій у галузі створення оптико-електронних засобів, біомедичній оптиці; розробки інформаційно-вимірювальних систем діагностики контролю параметрів літієвих батарей як джерел живлення електромобілями; вживання літієвих батарей в біомедичних оптоелектронних лазерних і мікроелектронних системах.

Протягом другої половини травня 2017 року проректор з наукової роботи ВНТУ Сергій Павлов перебував на низки заходів, які було організовано китайськими партнерами, які представляють провінцію Хебей.

 

Професор Сергій Павлов на міжнародному форумі «Hebei Provincial Human Resourses and Social Security Foreign Experts Affairs Bureau»

17-18  травня Сергій Павлов взяв участь у міжнародному форумі «Hebei Provincial Human Resourses and Social Security Foreign Experts Affairs Bureau», де представив концепцію спільного розвитку біомедичних лазерних та оптоелектронних технологій.

Слід відзначити, що участь у цьому форумі брали науковці з понад 30 країн світу — США, Канади, Японії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Австралії, Чілі, Ізраїлю тощо.

Україну представляли 4 установи — УДХТУ, НТУУ «КПІ» імені Сікорського, Національна Академія сільськогосподарських наук України та ВНТУ.

19 травня українсько-польська делегація у складі посланців ВНТУ, УДХТУ та Люблінської Політехніки (польську сторону представляв декан факультету електроніки та інформаційних технологій, почесний професор ВНТУ Вальдемар Вуйцик) мала можливість ознайомитися з низкою високотехнологічних підприємств міста Цяньсі, зокрема, по очищенню води, створенню сонячних батарей, порошкової металургії та виготовленню металопрокату.

 

Високотехнологічне виробництво сонячних батарей

Далі делегацію прийняло керівництво міста Цяньсі на чолі з мером міста  ShiLinyou, яке з цікавістю вислухало інформацію про наукові здобутки університетів.

20-21 травня після переїзду на швидкісному потязі відбулася зустріч з керівництвом Хебейського університету інженерії. Чудові перспективи з цим закладом є щодо створення спільного між ВНТУ та цим закладом науково-дослідницького центру біомедичних технологій, а також навчання китайським студентів за системою 2+2 та 4+0 в рамках підготовки фахівців з біомедичної інженерії, інформаційних технологій та енергетичних спеціальностей.

В останній день на базі  Китайсько-українського Центру новітніх та прикладних інноваційних технологій відбулася нарадаз генеральним директором компанії будівництва електромобілів China International Cooperation Association паном Feng Yong Quan щодо перспектив спільної наукової співпраці.

До речі, віце-губернатор Вінницької обласної адміністрації Андрій Гижко мав можливість цьогоріч у січні відвідати це підприємство у місті Нінмбо та представити перспективи інноваційного розвитку цієї галузі у Вінницькому регіоні.

А пообіді відбулася зустріч на базі Хебейського сільськогосподарського університету, з яким підписано в кінці минулого року угоди на підготовку китайських студентів за системою 2+2 та 4+0 у напрямках екології та цивільної будівництва.

Планується, що президент цього університету відвідає наш ВНТУ у вересні цьогоріч для вирішального узгодження  усіх організаційних питань.

 

Представлення концепції спільної науково-дослідної лабораторії з розвитку біомедичних технологій у Хебейському університеті інженерії

Також в рамках співпраці з двома університетами досягнуто домовленостей щодо обміну науковцями, викладачами, науковими персоналом з метою викладання, науково-дослідницької роботи і розробки загальних освітніх програм, співпраця в експериментальних дослідженнях за участю наукових кадрів і застосуванням обладнання і матеріалів в експериментальних дослідженнях, необхідних для використання спільних дослідницьких програм; обміну публікаціями, науковими матеріалами, методичною та науковою інформацією; розвитку програм спільних наукових досліджень; підготовки загальних публікацій, проведення спільних науково-технічних і науково-методичних конференцій, доступ до лабораторій, бібліотек, науково-дослідним ресурсів, які можуть бути необхідні для досягнення

Отже, нові наукові та освітянські контакти між ВНТУ та китайськими навчальними закладами та організаціями дадуть новий поштовх для подальшого розвитку науки та освіти.

Найбільше читають

 left direction
 right direction