14November2019

Топ новини

Frontpage Slideshow | Copyright © 2006-2011 JoomlaWorks Ltd.

Сьогодні у ВНТУ відбулася меморіальна хода до Дня захисника України

  • PDF

Вшанували студентів вишу, які віддали своє життя за Україну. У цій війні Вінницький національний технічний університет втратив шість своїх вихованців. Володимир Муха. Роман Мельничук. Юрій Бабко. Тарас Сич. Богдан Коломієць. В'ячеслав Семенов.

Стартувало меморіальне дійство біля корпусу №4. Саме на будівлі факультету електроенергетики та електромеханіки відкрито першу пам’ятну дошку студенту університету, який загинув, захищаючи Україну від російських загарбників. Це 19-річний Володимир Муха.

Учасники ходи пройшли по вулиці Воїнів-Інтернаціоналістів до корпусу № 1 (факультет машинобудування і транспорту). На його будівлі дві меморіальні дошки студентам Вінницького національного технічного університету, які віддали своє життя за Батьківщину. Юрію Бабку і Богдану Коломійцеві.

До присутніх звернувся ректор вишу, доктор технічних наук, професор Володимир Грабко:

«День захисника України — свято з сумним присмаком. З болючим присмаком. За Україну полягли багато її синів. Серед них і студенти нашого університету. Володимир Муха — це мій студент, навчався він за напрямом електромеханіка. Коли я його запитав, чому він залишає навчання, він відповів: «А я не можу так жити. Не можу бути осторонь». Така меморіальна хода має стати у нашому виші традиційною. Цьогоріч вона відбувається уже вдруге. Але не треба, аби збільшувалися ці болючі втрати. Досить! Схиляю голову перед мужністю і жертовністю наших захисників».

Заступник декана факультету машинобудування і транспорту Олександр Петров:

«Ми маємо жити так, аби бути гідними їхньої смерті».

Голова профбюро факультету інфокомунікацій, радіоелектроніки та наносистем Микола Шутило:

«Я дуже добре пам’ятаю нашу останню розмову з Богданом Коломійцем. Після бакалаврату він вирішив не іти в магістатуру. Я його переконував: «Повертайся в університет!» Він озирнувся вже в дверях і з посмішкою пообіцяв «Та повернуся я, повернуся!» Повернувся… Посміхається тепер з меморіальної дошки. Є в мене мрія — аби ніколи не стояла молода ще не сива мати перед меморіальною дошкою свого сина, як стояла мама Богдана. Я бажаю нам усім і Україні миру».

Виголосив слово і одногрупник Юрія Бабка, доцент кафедри галузевого машинобудування Вадим Міськов.

Хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, завдяки кому сьогодні Україна є. І під болюче щемливу мелодію «Пливе кача» студенти і викладачі поклали квіти до меморіальних дошок вихованців ВНТУ, які є його біллю і гордістю, біллю і гордістю України.

Найбільше читають

 left direction
 right direction